Ти спалю ш св ти...

                Х  Х   Х


Ти спалюєш світи: твої і мій
Незграбністю рибини золотої...
Сріблясте - задощіло...
                Леле, зміг! -
Бо, мабуть, був до істини готовий,


Що не кохаєш, що шукаєш лиш
П"янкої удосвітної омани,
Яка рядки колише...
                Лелечки, облиш
Лляні простелювать над луками тумани,

Де клятий човен загорта у тиш -
У загадковість лану, де стоїш
За капостю всесвітнього паркану,
Що кряче:" Не твоє - залиш !"

Досвітня, надвечірня зорі тануть
Крижинками, та сяють до остану...


Рецензии