Квітучий рай
На гілці пташечка маленька,
А в серці ти, моя рідненька.
Дмухнулось пір’ячко рябе,
І знов пригадую тебе.
Бо я, бабусенько, скучаю,
Всі радощі земного Раю
Подарувала ти мені
В житті моєму, не вві сні.
Тоді в дворі, де наша хата,
Завжди пташок було багато.
Там соловейко щебетав,
Гніздо в жасмині будував,
Летів метелик до тюльпану,
Немов з легенди Вріндавану.
Це ти, бабусенько моя,
Ростила все, та знаю я,
Що того Раю вже немає,
Ніхто мене там не чекає.
Пропав садок і всі кущі,
Стоїть болото на дощі.
Та я те щастя не забуду,
Сама його ростити буду.
Нехай в недоброму житті
Розрядять душу квіти ці.
Вони мені, в гіркі хвилини,
Подарять спокою краплини,
І будуть ніби вороття
В дитинство, в радісне життя.
А далі знову все минеться,
Усе десь дінеться, зітреться,
Я теж покину рідний край,
Загине й мій квітучий Рай.
Лунізана, 10.02.1994р.
Квiтучий Рай
© Copyright: Лунизана Путница, 2016
Свидетельство о публикации №116041706062
Свидетельство о публикации №116041706062
Рецензии