Смуток
Мені радісно бути з тобою,
Хоч і важко нам зараз усім.
Бережу я любою ціною
Те, що миттю мине на Землі,
Але все ж таки сумно мені,
Що ти є не навіки зі мною,
Що розставшись з земною красою,
Все забуде душа в небесах.
І десь там, у далеких світах,
Я не буду тобі дорогою,
Що навіки забудуться дні,
На всі інші так сильно не схожі,
Буде біль лише в серці моїм,
І нічого зробити не зможу,
Навіть Рай мені не допоможе,
Бо тебе хочу мати у нім,
Лише ти мені став дорогим.
Та у Всесвіті тому не кожен
З ким захоче – зустрінутись може.
Тож невже помиляюсь у тім?
Коли так, то подай мені руку,
В невідомих далеких світах
Та й не буде між нами розлуки,
Від якої тривога в думках.
Лунізана, 22.10.1995р.
Смуток
© Copyright: Лунизана Путница, 2016
Свидетельство о публикации №116041705682
Свидетельство о публикации №116041705682
Рецензии