Дiвчисько рве волошки синi

Стрункі тополі - ніби стіни,
Собою обрамляють шлях.
Гайок, ставок... ген-ген за ними
Веселка бавиться в житах.

Дівчисько рве волошки сині,
Дзвенить веселий її сміх.
Вітрець узрів красу богині,
Зніяковів, на мить притих...

Приємно вражений: О диво!
Краса ж бо справжня так проста!
Обняв дівчисько жартівливо,
Поцілував її уста.

Красуня рве волошки сині,
Щасливо дивиться на світ.
Чарівній милій Королівні
Сьогодні чотирнадцять літ.

Нам не сполохати б їй щастя,
Красуні біль не причинить.
Хай мрії збудуться, все вдасться,
Приносить радість кожна мить.

Вітрець мчить хвилею по ниві -
І сколихнув нараз жита.
Та вже чомусь сором"язливо
Цілує дівчину в уста.


Рецензии
Божественно,Наталия. Очень глубокий своей поэтичностью стих. У Вас тонкая душа. Прелесть. Спасибо за приглашение. Я рада,что прочла его. Мне по душе такие стихи. Сердечно и тепло к Вам Елена Л.

Елена Лугавцова   19.08.2016 00:21     Заявить о нарушении
Я довольна,Елена, что мой стих подарил Вам несколько приятных минут.Спасибо за посещение страницы и оценку моего творчества. Всех Благ! С теплом! Заходите по возможности. Мой стих "Верность" в конце странички.

Наталья Люшневская   19.08.2016 06:14   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.