Ой из загорья... от Лины Костенко

Ліна Костенко. Ой, из загорья…

Ой, із загір'я сонечко, з загір'я,
із-за далеких марев і морів.
Щоранку йде в холонучі сузір'я
одвічний дим одвічних димарів.

Чабанська ватра тліє коло заватри,
на довгій палі шелестить стіжок,
і бурелом громіздко, мов гекзаметри,
лежить у лісі поперек стежок.

Співає ліс захриплими басами,
веде за повід стежечку худу.
І це вже, певно, зветься небесами,
бо я уже над хмарами іду.

Тут, в небі, тихо. Ані шум потічка,
ні вітру шум, ні пташка лісова.
І тільки десь Іванова Марічка
із того світу кличе його: —- Йва-a-a!..

************************************

перевод Инны Гавриловой.


Ой, из загорья солнышко, с загорья,
из далей из далёких и морей.
Плывёт с утра, со стужей звездной споря,
извечный дым извечных дымарей.

Костёр чабанский у стоянки замер,
на шест одетый, шелестит стожок
и бурелом, громоздкий, как гекзаметр,
лежит в лесочке  стежкам поперёк.

И лес поёт охрипшими басами ,
ведёт тропинки нитку в поводу.
Зовётся это, видно, небесами:
ведь я уже над облаком иду.

Тут, в небе, нет ни ручейка, ни птички,
так тихо, даже не шумят ветра,
лишь голос той Ивановой Марички ...
уж век зовёт его: Иван,Ива-а-а...

    16.04.2016г.


  Особое спасибо Светлане Груздевой  http://www.stihi.ru/avtor/gruzdevaза  помощь в переводе и за фото,которое она нашла в инете
ФОТО Марии Шеремет " В Карпатах"