Натхнення-сон

День  угасає, мовби свічка,
цвіркун співає в долині.
Жару вдихає чорна річка
щоденні спалахи брудні.
Немов стара лісна-повія,
хвостом виляє на траві.
Зірки збирає Водолія,
на сподівання Вікові.
Пурнає Місяцю глибОко,
немов гасає на мітлі.
Лякає ніч химерне око,
вода скипає у котлі.

Змотали вудочки рибалки,
у «повний місяць» не клює.
Вночі кікімори, русалки
весілля празнують своє.
Килими стелють самобранки,
гудуть як вогнища вітри. 
Дивові враження до ранку,
гріховних пристрастей майстри.
Ріка дарує первозданні -
містичні враження мені.
Натхнення, подихи неждані.
нічне блукання уві сні.

Юрій СЛАЩОВ16.04.2016
…хтозна звідкіля, вона ніч на Івана Купало прийшла


Рецензии