ТИ - МІЙ БОРЖНИК
Спиняю час, що птахою завмер…
Вслухаюся в слова твої, зітхання…
Хто ти такий? Чому прийшов тепер?
Тепер, коли не вірю я в кохання…
Крізь відстані – незримо обніми.
Втікати - щоб не вистачило духу,
Лебідка б’ється білими крильми
В душі моїй… Сполоханість послухай
Усіх думок, бажань та відчуттів.
Весняний цвіт безсило опадає…
Найм’якші пелюстки збери оті,
Підкинь у небо, хай від них заграє
Веселка, що розвіє сум очей,
Так поцілуй, щоб повернути віру,
Та пригорни, як долю, до грудей,
Щоб кожен нерв в мені – тобі повірив,
Щоб від кохання – п’яною була
По вінця. Щоб іще хотіла пити.
Дай стільки сонця, неба і тепла,
Щоб лиш з тобою я бажала жити.
13.04.2016
Ты - мой должник. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2016
Свидетельство о публикации №116041601919
Свидетельство о публикации №116041601919
Рецензии