Мила чорнобрива

Серед саду зеленого під квітучу вишню
Моя мила, чорнобрива погуляти вийшла.
Наречена у білому красою вражає,
Гучний спів пташиний лине, її зустрічає.

Весняний день тихесенький, любов надихає,
Десь далеко соловейко пісеньку співає.
У вишневому садочку у вільну годину
Обіймав я до півночі кохану дівчину.

Ранком півні заспівали, нас попереджали,
Додому йти з побачення вони зазивали.
Ми сиділи-гомоніли поки засвітало,
Та цього часу нічного здавалось замало.


Рецензии