Миле серцю Пол сся
Синьоока Волинь.
Назва лине, як пісня.
В небо тягне, у синь.
У діброві зеленій,
У сосновім борі
Величаві олені,
Довгоногі чаплі.
А над полем – нивою
Розмахнув крила крук.
І водою живою
Соловейковий звук.
Над озерами пара,
Човник тихо пливе…
Хай Чорнобильська кара
Милий край омине.
2006
Свидетельство о публикации №116041404801