Сучі діти,клятє врем;я,
Народились як те сем;я
Що неоранє збирали,
З бур;янами пов;язали,
Кляті всіма окрім мати,
Як і що з них будеш мати?
Пацюками й бур;янами...
Окрім сорому не мають
Нічого в цьому житті!
Батько кинув як сміття їх,
Що ж поробиш?-
Треба жити! -
Як? Навіщо?
Маю мрію тихо
Лягти в домовину.
А як стануть
Опускати у могилу
Рідну мати ті
Трикляті діточки,
То хай буде їм
Щоночі сниться
Мати їхнїй очі!
Реквием
© Copyright: Ольга Швец 2, 2016
Свидетельство о публикации №116041307340
Свидетельство о публикации №116041307340
Рецензии