Магiя -Мавпи i Люди-
Знову. Вкотре. На новий круг. Спіраль виривається вгору, як довго затиснута пружина. Новонароджене листя сливи ще таке клейке, пахтить пряно. Вгрузає рискаль у масний чорнозем. Саджаємо фундук, айву, ожину: американської селекції.
Цієї весни, цього літа ми ждали, як Бога Живого пришестя ждуть.
А він жив непомітно. Спав, котиком скрутившися у клубочок. Пив воду і молоко. Часами потягувався всім тілом. Коли гладили, мурчав. Прокидався. Дивився на світ нашими очима. Дивувався дуже: як можна отак усе спаплюжити.
-- Знову сьогодні до них говорив?
-- Так.
-- Щось уторопали?
-- Очевидячки, ні.
-- Хотіли нових див? Манни з небес, вина з води?
-- Оковитої з хріном. (сміються обоє)
-- А ти думав легко працювати месією? (розкладають шахи, починають грати)
В ґратках рідких кристалів, ДНК, РНК, вірусах, нейронах ґенерується струм невідомої природи. Допитливий розум виводить технології на новий щабель, але мавпи хочуть лише одного: хліба, чудес, видовищ. Прилипають до моніторів, п'ють пійло якесь (пивасик, колу, спрайт), жують чипси, лузають насіння, жлуктять квас. Ненавидять багатих і тих, хто багато працює, себто успішних.
Але світ міниться на очах. Неважливо, чи це помічають чи ні. Любов прибуває, як молоко в породілі, як Амазонка, Дніпро чи Райн. Її не спинити. Ненависники в ній потонуть, як оси в солодкому вині. Мадейрі чи Хересі, а може в слив'янці без назви.
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №116041205454
Світ міниться.........
Люди - теж....
Навіть, якщо не помічають цього....
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 13.04.2016 21:49 Заявить о нарушении