Наш Панамагейт

 «Соромся  бути  бідним  в  країні,
у  якої  є  дорога.  Соромся    бути
багатим  і  знатним  в  країні,
яка  не  має  дороги.»
                Конфуцій
                1
Щоб  народ  на  пост  обрав
Дивився  в  очі  й  обіцяв:
«Деолігархізація,  деофшоризація,
демонополізація,  декриміналізація,
декорупціонування  і  дерегуляція;
права  людини,  демократизація.
Рівність  усіх  перед  законом!» -
Програма  йшла  під  чесне  слово.
                2
Час  пройшов,  народ  волає
Де  ці  «Де»  і  з  ким  гуляють…
Раптом  світ,  як  грім,  гримить,
«Панамагейт»  на  всіх  іскрить:
В  кого  хто  і  скільки  вкрав
Та  й  тут  в  офшорі  заховав,
Хто  згвалтував  свою  країну
А  сам  пішов  в  чужі  закони.
                3
Ну  й  «компашечка»  зібралась -
Сатана,  знать,  постарався:
Страшнії  наслідки  роботи,
Тут  сволота  на  сволоті,
В  повнім  світовім  загалі
Вся  палітра  криміналу,
Морди  підлі,  наглі,  ситі -
Вбивці,  шахраї,  бандити…
                4
Історія  навчає  й  не  научить –
Не  вір  тому,  хто  баламутить.
«Бувших»  ніколи  не  буває -
В  них  підлий  досвід  воскресає.
Нещастя  і  ганьбу  приводить
Популіст,  що  верховодить.
Граблі  одні,  і  ми  це  знаєм
Та  знов  безглуздо  наступаєм…
                5
Публічність  на  постах  державних -
Таємне  завжди  стане  явним.
Скільки  б  ниточка  не  вилась
Все  ж  на  кінчику  спинилась.
Де  світ  з  брехнею  тобі  брат
Пройдеш,  не  вернешся  назад.
Одне  всьому  цьому  єднання –
Невідворотність  покарання!
            10.04. 2014р., Київ
*Фото  з  інтернет