Вiйна, вiйна...
Нас не спиталась і забрала тата,
А далі- холод, голод-лиходій,
"Пішла" від нас, ще молодою мати.
Ті чорні дні, мов марево пливли,
Ні, не збагнути ті гіркі хвилини.
Тоді ми ще у купочці були,
Мов пелюстки тугої капустини.
А старший брат наш, у шістнадцять літ
Засів на трактора, поля орати,
Моє життя, то в музику політ,
Ой, як хотів я на баяні грати!
Де ті музики, де отой баян,
Оті пісні такі прстонародні?
Баянів ми не знали й фортеп'ян,
Бо були босі, голі і голодні.
Та, на Донбасі знов гримить вона -
Ота розпроклята - війна, війна, війна!
За що ж людей отих хотять там перебити?
За те, що люди хочуть краще жити!
11.04. 2016р. 13:05.
Свидетельство о публикации №116041104152
Мария Вл Богомолова 28.04.2016 11:32 Заявить о нарушении
Четыре строки о себе: ........Ну, а "зачем" я, интересно,
Живу ради каких идей?
Стихами, музыкою, песней
Будить и радовать людей!
Это последняя строфа из моего стихотворения: "Зачем".Вы его можете найти на моей странице.
С уважением: Василий. 28.04.2016г. 15:49.
Василий Дубина 28.04.2016 15:54 Заявить о нарушении