Вiйна, вiйна...

Війна, війна, мов чорний буревій
Нас не спиталась і забрала тата,
А далі- холод, голод-лиходій,
"Пішла" від нас, ще молодою мати.

Ті чорні дні, мов марево пливли,
Ні, не збагнути ті гіркі хвилини.
Тоді ми ще у купочці були,
Мов пелюстки тугої капустини.

А старший брат наш, у шістнадцять літ
Засів на трактора, поля орати,
Моє життя, то в музику політ,
Ой, як хотів я на баяні грати!

Де ті музики, де отой баян,
Оті пісні такі прстонародні?
Баянів ми не знали й фортеп'ян,
Бо були босі, голі і голодні.

Та, на Донбасі знов гримить вона -
Ота розпроклята - війна, війна, війна!
За що ж людей отих хотять там перебити?
За те, що люди хочуть краще жити!

       11.04. 2016р. 13:05.


Рецензии
Василий, мне понравилось Ваше творчество. Вы неравнодушный и смелый человек. Спасибо! С уважением,

Мария Вл Богомолова   28.04.2016 11:32     Заявить о нарушении
Мария, спасибо за отзыв о моём творчестве, и определение моей сущности.
Четыре строки о себе: ........Ну, а "зачем" я, интересно,
Живу ради каких идей?
Стихами, музыкою, песней
Будить и радовать людей!
Это последняя строфа из моего стихотворения: "Зачем".Вы его можете найти на моей странице.
С уважением: Василий. 28.04.2016г. 15:49.

Василий Дубина   28.04.2016 15:54   Заявить о нарушении