Сніг осідав, з хмар насував туман…
Кружляв і падав в біль аероплан,
Руйнуючи всі плани і прикмети,
Урівнюючи всі пріоритети.
Сніг забивав щілини, в вікна бив ...
Мотор вже не ревів, натужно вив ...
Лунали, вітру вторячи, ридання,
Що це з життям навіки розставання ...
Хто зі страху холонув, хто молився…
Стихії гра, чи долі злий каприз?!
Він не летів, він просто падав вниз ...
Яскраво сніг у світлі золотився …
Снiг осiдав
© Copyright: Любовь Тильман, 2016
Свидетельство о публикации №116041000123
Свидетельство о публикации №116041000123
Рецензии