Облюбеницею, звав мене зранку.
Брязкотів… Що на віки твоя.
Як край неба схопив надвечірок,
Я шука… а тебе вже нема.
Не розплутати правду світанку.
Де любов? Ну а де шурхотня?
Марно класти на тебе всю душу,
Льодовиця покрила серця…
Відновлюся... відлига настане,
Уникаю лестиві слова.
Встану ранком … тебе не шука я,
Біль мина і душі вже нема.
Облюбениця
© Copyright: Аврора Миром, 2016
Свидетельство о публикации №116041011299
Свидетельство о публикации №116041011299
Рецензии