Вiтер

Зачинити забула я двері –
І в кімнату ввірвався вітер.
Підлетіла фіранка до стелі,
З підвіконня упали квіти.

Напівмертві, із шаром пилюки –
Марні спроби їх воскресити.
Та усе не доходили руки
Віднести на смітник „посадити”.

Я вдихнула на повнії груди:
Світ миттєво навкруг змінився.
Як було колись – так вже не буде!
...Так в житті моїм й ти з'явився.


Рецензии
Майстерно написано. Дуже цікавий вірш! Сподобалось!

Артур Грей Эсквайр   11.04.2016 02:04     Заявить о нарушении
Щиро радію, що сподобалося! Я тепер тут рідко з"являюся: більше на сайті української поезії зависаю. Саме тому, що там розуміють такі вірші як цей. Та і якось більше відгуків отримую. хоча здавалося б тут авторів більше. Але вони видно саме "писатели а не читатели" ))

Елена Макарчук   11.04.2016 18:34   Заявить о нарушении