Я бачу
Веселкою і мрії різнобарвні,
І поряд ти була тоді зі мною,
Червоний колір був коханням барвой.
Струмок несе як спогади троянди,
Про почуття співають птахи долі,
Тебе нема і світ не став лавандой,
За обрій я лечу знов за тобою.
І розлюбити я тебе не можу,
А щастя наше ходить знов по колу,
І спогади,як варта на сторожі,
Ти посміхаясь як тоді ідеш по долу.
З долоней пташку я у небо відпускаю,
Перекажи,що все життя кохання,
Знов на галявині тебе спостерігаю,
Живуть у серці тільки два бажання.
Свидетельство о публикации №116040909301
С теплом и уважением,
Ирина Субботина-Дегтярева 10.04.2016 09:41 Заявить о нарушении