Снежной крупой... укр
Дрібненький сніг закреслює усе,
Що так цвіло, світилося, тривало
Від раннього осіннього ессе
До повісті лютневої фіналу.
Дрібненький невловимий білий сніг...
Як ті слова, що сіялись байдуже,
Опору вибиваючи з-під ніг,
Лахміттями лягаючи на душу,
Що лиш учора - квітами цвіла...
Зчорніло листя на засохлих вітах.
Була - твоя.
Чужинкою - пішла...
Дрібненьким снігом - на замерзлі квіти.
15.03.2016
Свидетельство о публикации №116040903920