Така гіркота на душі,
аж душить гаряче сльозина,
в житті розбиті бліндажі,
свого неначе втратив сина.
На волоску душа моя,
отак бува, як втратиш сина,
бо в наших начебто краях
осілась сатанинська сила.
Отож живу під тягарем
живих, замучених обставин.
Лиш вітер вітами дерев
мене підтримує перстами.
Гіркоту бачу вже нову,
вдирається у звичне ложе,
але гірке переживу.
А щодо сина – не дай боже.
Не дай боже...
© Copyright: Юрий Ош, 2016
Свидетельство о публикации №116040910811
Свидетельство о публикации №116040910811
Рецензии
Я тоже не хотела бы.Не дай Боже.
Долгих Вам лет и всем Вашим близким.
Шмойлова Наталья 24.02.2017 22:50 • Заявить о нарушении
Долгих Вам лет и всем Вашим близким.
Шмойлова Наталья 24.02.2017 22:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
