Не дай боже...

Така гіркота на душі,
аж душить гаряче сльозина,
в житті розбиті бліндажі,
свого неначе втратив сина.

На волоску душа моя,
отак бува, як втратиш сина,
бо в наших начебто краях
осілась сатанинська сила.

Отож живу під тягарем
живих, замучених обставин.
Лиш вітер вітами дерев
мене підтримує перстами.

Гіркоту бачу вже нову,
вдирається у звичне ложе,
але гірке переживу.
А щодо сина – не дай боже.


Рецензии
Я тоже не хотела бы.Не дай Боже.

Долгих Вам лет и всем Вашим близким.

Шмойлова Наталья   24.02.2017 22:50     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.