Хрущ
Учора прибирала я могили.
На цвинтарі стояла мертва тиша,
Лише хрущі у кронах гомоніли
Ще не заквітчаних травневих вишень.
Хрущи гуділи, наче били в скроню,
Мов душі наших рідних говорили;
Чиясь матуся щиро просить доню,
Прийти до неї в прощену неділю.
Неначе всі, поховані у трунах,
Воскресли і до рідних тягнуть руки,
Із пам’яті перебирають струни
Під гул хрущів та круків перегуки.
Так страшно стало, прямо до нестями!
Серед могил одна бур’ян полю!
А навкруги вже викопані ями,
І серце крається від болю і жалю.
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2016
Свидетельство о публикации №116040805006
Свидетельство о публикации №116040805006
Рецензии