Магiя -Лiто-

Скажи: "л-л-л-і-і-і-то". Отак от, довго і протяжно: "л-л-л-і-і-і-то".
Чуєш відлуння? Лагідний легіт торкнувся обличчя.
Білі метелики стробоскопічно - з квітки на квітку:
стриб-стриб-стриб-стриб.
Рожеві, лимонні та голубі - в животі..
Тінь від робінії солодко пахне.
Бджоли, джмелі зранку до вечора носять нектар.

Літо, ти - дар, ти - фієста, що завше зі мною.
Тут, під горою, і там, на горі, всі ми у грі:
літо медове, літо барвисте, літо пахуще.
Ще раз і ще, сип нам на голови сяйво своє золоте.
Те, що у серці, як той маґістерій
зрушує триби якісь загадкові:
в крові з'являється досі незвичне,
те що заповнює Всесвіт любов'ю,
голову мудрістю,
тіло коханням.

Небо і море - живі акварелі.
Спілі черешні, сливи, морелі.
Літо під грушами, по-під вербою,
в тихій заплаві, ми в купі з тобою.
Літечко, літо, літаєм над світом
в тілі оцім невагомім разом.

ОМ.
Харе Крішна! Харе Рама!
Ом-Ом-Ом.


© Copyright: Валентин Лученко, 2016