Максим Рыльский. Запахла осень...

                ***
Запахла осень вялым табаком,
И яблоками, дымкой и туманом, -
И астры тихо над песком румяным
Зорюют за распахнутым окном.

Кузнечик в травах, как зелёный гном, -
На скрипке - звонко...И зачем весна нам,
Когда и тихими и зрелыми мы станем
И мудрость голову покроет серебром?

Бери котомку, дом родной покинь
И пей прозрачность далей и глубин
За лесом, где медово спеют дыни.

Учись ты жизни чистой и простой.
Ковёр топча ногами золотой,
Забудь про башни тёмные гордыни!

                ***
Запахла осінь в"ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, -
І свіжі айстри над піском рум"яним
Зорюють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежі темної гордині.