Стояла груша, зеленел лесочек... от Л. Костенко

  перевод с украинского.



Ліна Костенко – Стояла груша, зеленів лісочок

Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
вона в дитинство кликала мене.

Ми з нею довго в полі говорили,
не чули навіть гуркоту доріг.
Мої важкі, мої щоденні брили
старий Сізіф тим часом постеріг.

Стояли ми одна супроти одної.
Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Вона боялась осені холодної,
а я боялась шуму й суєти.

Удвох ми з нею слухали зозульку.
І хмари йшли, як нетутешній дим.
Сізіф курив свою гіркущу люльку,
йому хотілось бути молодим.

********************************
Перевод  Инны Гавриловой


Стояла груша,зеленел лесочек.
Стояло небо , странностью маня.
У груши был ребячий голосочек,
он ,словно в детство ,звал и звал меня.

Мы с нею долго в поле говорили,
не слыша даже грохота дорог,
а глыбы дней, что тяжестью давили,
старик Сизиф  тем временем стерёг.

Стояли мы, как давние подруги,
и потаённых не скрывали дум:
она боялась осени и вьюги,
меня ж пугала суета и шум.

Кукушке мы внимали с грустью робкой,
И в тучах плыл нездешний вещий дым:
Сизиф дымил своей горчайшей трубкой
и  так хотел  быть снова молодым.