Гримали римами...
старовинними.
Струм почуттів в собі
Ледве стримував.
Ритм у скронях!
Вологі долоні...
І рветься із серця
забута мелодія...
Дужий вітер
Дихав з надривом...
Волосся тремтіло,
І листям летіло,
А сльози з очей
Намистом брискали,
І на холодній щоці
Ставали кригою.
02.11.2015
Свидетельство о публикации №116040609825