сонячне... - пер. Татьяны Кузнецовой

                Метушня  звідси: http://www.stihi.ru/2016/01/25/2603


Від  комашні,  що  вже  зігрілась,
до  заклопотаних  мурах,
до  кошенят,  що  в  кігітках
тримають  пасма  від  Світила,
і  розмотався  весь  клубок  –
нитки  заплутані  жовтіють
поміж  травички,  і  жаріє
чистяк  квітками...

Гріє  бок
на  лавці  сивий  дід-сусіда,
а  руки  сперлись  на  ціпок,
а  поряд  –  голубів  танок,
а  баба  кличе  діда  снідать...

Злетіли  з  гілки  горобці  –
скубуться  за  сіреньку  любку  –
на  ясені  чекає  шлюбу...
За  щастя  –  пір'я  і  рубці... 

Усі  –  від  мала  до  велика  –
весну  стрічають,  що  столика...


6.04.16


          Перевод  Татьяны  Кузнецовой4:


От мошкары, что закружилась,
До муравьев и до котят,
Что держат в остреньких когтях
Все нити-пряди от Светила,
Разматывая весь клубок...
А нити меж травинок тлеют,
Не только светят, но и греют,
Цветёт чистяк...
И греет бок
На лавке дед-сосед седой,
На палку опершись руками.
Колдует бабка над едой,
А рядом - голуби кругами...
Вот воробьи с ветвей взлетели -
За милку серенькую драка.
Знать, дело к свадьбе, забияка,
За счастье и рубцы, и перья...

Все - от мала и до велика -
Весну встречают, что столика...