Гріє теплом майбуття - воно красиве.
Воно є і в цьому його сила.
Що в цій красі журба чи солодка гра?
Життя розкриє снагу всім,
Хто хоче жити візеруночком надій.
Візерунком чистим неба. Моє
Гомонить многоголоссям.
Втішає дивними барвами Карпат.
Водограєм, первоцвітами,
Співає рідною домівкою.
Святими церквами, які серед гір
Блищать золотими куполами.
Радіє моє небо майбуття
Рясними зорями троянськими -
Там жирний запашний чорнозем села.
Там коні, мов Пегас крилаті.
Ставки там тихі, верби солодко колише вітер.
В Великих Троянах дорога мрійливо тче
Красиві долі - село повесні та влітку
Веселиться зоряницями, ранковою росою.
Там маки червоні, вкривають поле.
Там колоситься пшениця густо рясно.
Там шепочуться тихенько мої дитячі зорі.
***
© Copyright: Инесса Завялова, 2016
Свидетельство о публикации №116040508277
Свидетельство о публикации №116040508277
Рецензии