Вона буває відвертою, аж занадто.
Розкриває свої секрети й козирні карти.
Вона лічить чужі душі, вже кимось поранені,
А самій собі нічим не може зарадити.
Вона буває різкою, часом нестерпною,
За що інших жінок часто кличуть стервами.
І якщо зібрати докупи усі її мрії та слабкості,
То сказати, що сильна, нікому не стане нахабності.
Вона іноді проспівує в словах літери голосні,
І легенько здригається від протягів уві сні.
А всі її сердечні обранці, колишні й нинішні,
Не варті жодної сльози, нею залишеної.
Вона не заносить людей у чорні списки,
Не ображається, не пише прощальні записки.
Вона піде вночі. Мовчки, тихо й упевнено,
Лишаючи за спиною повне затемнення.
***
© Copyright: Мила Курбатова, 2016
Свидетельство о публикации №116040503289
Свидетельство о публикации №116040503289
Рецензии