А. Довгонос Я сердце осени отдал На эсперанто

Anatolij Dovgonos

Redonis  koron al auxtun'


Redonis  koron al auxtun’
Mi kiel al la amaino…
Radias tero-karulino
En brakoj  de nebulo nun.

Vi ne komprenas? Tiam vi
Ne atentigu ombron gruan.
Auxtuno portas triston  bluan,
Sed pri tritiko gxojas ni.

Al ni favoras la fortun’:
Flam’ de la am’,
Rikolto ricxa,
Sopira kant’
Kak kant’ felicxa.
Cxi-tio  estas la auxtun’.


Перевод  на эсперанто Семёна Вайнблата



Анатолий Довгонос


Я серце осені віддав


Я серце осені віддав,
Як віддають його коханій —
Земля у пору цю туманів
Так світанково молода!

Хіба ж це не відбиток днин
Мого життя,
Моєї долі —
Злотеє поле,
А у полі
Ледь-ледь відчутний смутку тлін.

Не заважай, на заважай
Любитись в багрецях осінніх!
Хай осінь сон,
Сумний і синій,
Але ж багата на врожай,

Але така всебічність в ній —
Проміння щастя,
Смутку зливи,
Журливий спів
І спів щасливий,
І все це —
В осені одній!