бажала я пристойнiсть зберегти,
Але э почуття, вони палають,
Не втомлююсь до тебе знову йти,
I очi завжди бачити тебе бажають.
Коли ти зрозумiэш -я твоя,
Не треба марних слiв, навiщо?,
Вони як небезпечна зброя,
Твоэ кохання -нагорода вища.
Я не бажаю довгий вiк без тебе,
Хай небеса скоротять такий вiк,
Тобi лише вiдкрию всю, всю себе,
Але не треба щоби ти до цього звик.
Я би зважилась тебе здобути любий,
Ти скарб що сховуэ всi почуття,
Нехай сильнiше свiт до мене лютий,
З тобой бажаю бути кожного миття
бажала б я пристойнiсть зберегти,
Але не можу знов до тебе не прийти.
бажала я пристойнiсть зберегти
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116040308608
Свидетельство о публикации №116040308608
Рецензии