Коли ти відчуваєш, що нікого поруч.
Що ти морально і фізично - овоч.
Лежиш, і дивишся на стелю, в нікуди.
Лежиш, чекаєш нової, смертельної біди...
Коли в твоїх очах не мало суму,
І ти б усім давно повідав свою думу,
Але ніхто чомусь того не бачить.
Ти думаєш: "Нікому не потрібен, значить".
Коли не хочеться нічого, тільки - спокій.
А ти лиш тонеш у війні оцій жорстокій.
Ти чуєш, що кипить вже чайник і разом з ним,
киплять твої нерви. Так хочеться бути не мертвим -живим.
Коли у бою отримав болючий синець,
І думаєш, що все, що це уже кінець.
То не примушуй серденько мовчати,
Але ти знай - то не кінець, то є початок.
Але ти знай - то не к! нець, то початок
© Copyright: Евгения Рута, 2016
Свидетельство о публикации №116040300083
Свидетельство о публикации №116040300083
Рецензии
