Рассветные капли... из Юрия Лазирко

ЮРИЙ  ЛАЗИРКО
свiтанковi краплини
(http://www.stihi.ru/2016/04/01/1860)
**************************************

нам світанок накапав
годину від сили
поділився напоєм
солодким як сни
ми сиділи гуділи
про шило і мило
про граблі і про вила
підкови весни

і церкви будували
від першої чарки
а по третій вбивали
осиновий кіл
у співучі легені
засмаглі з цигарки
у пригублені душі
від хмелю м'які

ми ділили кордони
канони стирали
усміхалися долі
плювали на сплін
і все більше крамоли
в словах прибувало
наливалася втома
у чашки колін

порожніли вітрини
очей балакучих
забиралося сонце
на крижі стола
ми складали все світле
у те неминуче
а на те запекуче
кипіла смола

обійми мене тихо
цілуй невблаганно
і не дай озирнутись
тривоги жени
хай дороги розбиті
не смертельні ще рани
і проміння зайчата
на порозі війни

обійми мене світом
добрішим за милість
і чистішим за краплю
живої води
нам світанок накапав
годину від сили
але ми не згоріли
нас до Бога не змило
як задутої свічки
зворушливий дим

********************************


нам накапал рассвет лишь
часочек от силы
поделился напитком
что сладок как сны
мы сидели гудели
про шило и мыло,
грабли или про вилы
подковы весны

церкви строили-врали
пригубив по чарке
а по третьей вбивали
осиновый кол
в напевающих лёгких
тушили цигарки
и хмельным  мягким душам
был по фиг укол 


мы делили кордоны
каноны стирали
улыбались  судьбе
и плевали на тлен
и все больше крамолы
в словах пребывало
наливалась усталость
в  стаканы колен

пустовали витрины
очей говорливых
тихо пряталось солнце
в крестовьях столов
а всё светлое что называли
счастливым
запекалось  на сердце
смолою стволов

обними  меня тихо
целуй неустанно
и не дай оглянуться
тревоге жены
пусть дороги разбиты
не смертельны ведь раны
только солнечный зайчик
на пороге войны 

обними  меня светом
чтоб радостней было
и нет капли  прозрачней
живой той воды
нам накапал рассвет
пусть часочек  от силы
чтобы мы не сгорели
чтоб нас к Богу не смыло
как потушенной свечки
уплывающий  дым