Загавкала собака,
Ти можеш не боятися,
Мовчить, то йде атака,
Тож бійся, йде кусатися.
Ця мудрість давня дуже,
Як треба жити учить нас,
Як це тобі байдуже,
То загризуть тебе в наш час.
Так діється усюди,
Де нині випало нам жить,
Бо кожен хоче все здобути,
Щоб добре їсти й смачно пить.
Людина звір нестримний,
Заради себе знищить всіх,
На перший погляд мирний,
Жартує і лунає сміх.
Але таємно й тихо
На когось раптом нападе,
Щоб той пірнув у лихо,
Де більше щастя не знайде.
Це твориться віками,
Ну, що ж така у людства суть,
Збираються стадами
Насиллям торувати путь.
01.04.16.
Людина звiр
© Copyright: Георгий Грищенко, 2016
Свидетельство о публикации №116040204749
Свидетельство о публикации №116040204749
Рецензии