У твоїх очах не видно щастя -
У них тривога та печаль.
Але ж колись світились зорі,
Та згасли вже...на жаль.
В твоїх очах була надія
І квіти розквітали на душі.
І до життя було бажання
Коли у ранці ти спішиш...
Коли у вечорі було
до кого поспішати,
Коли було для кого жити,
Коли ти думала, що так,
Весь час любити та радіти…
Але ж розтанули ті миті
І не очікувала зради.
І той за ради кого...
Не слухала ти дружньої поради.
Ну що ж поробиш, не журися,
І не твоя у тім вина.
Любила ти свою любов.
Себе віддала ти сповна.
Ти у полоні відчаю тепер.
Не знаєш що тобі робити.
І як на далі довіряти.
І ти боїшся знову полюбити.
У очах
© Copyright: Михаил Данихленко, 2016
Свидетельство о публикации №116040200297
Свидетельство о публикации №116040200297
Рецензии