Вечерний луч, благодарю за день!. Из Лины Костенко

Вечерний луч, благодарю за день!
За утомленье дню бы поклониться.
За просветлённый тех лесов Эдем,
За василёчек в золотой пшенице.
За твой рассвет и за зенита медь,
За опалённые мои ресницы.
За то, что завтра хочет зеленеть
И с чем вчера успела породниться.
За небо в небе и за детский смех,
За то, что я могу и что должна я,
Вечерний луч, благодарю за всех,
Кто душу всё ж не осквернил для рая.
За то, что вдохновение несёт,
Что кровь на свете где-то не пролита,
Вечерний свет, благодарю за всё.
За очищенье словом как молитвой.


Оригинал:


Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.


Фото из Инета,
коллаж мой
http://youtu.be/OBByDZicvU8
(можно послушать песню на стихи Лины)