***
Ніхто не вгамує той біль,
Звідтіль не напише листа,
А вчора- розсипала сіль,
То, мабуть, чомусь не спроста.
Не можу ту ніч я забуть,
Одну найстрашнішу з усіх,
Вони ж по-обіду спирт п"ють
За свій заподіяний гріх.
Вже серце собі, як не край,
Нічим не зарадиш біді,
Хоч руки собі заламай,
У них всі кінці у воді.
Та вища є сила від них,
Їх час, ніби дощ той стіка,
Он бач,їхній регіт затих,
То Господа владна рука.
І що ж то за сила така,
Мене підіймає у путь,
І я, як пір"їна, легка,
Лечу біля тебе побуть.
Сльоза моя в землю стіка,
Впізнай же мене, все болить,
Мовчиш,..а хмаринка легка,
Чомусь, зупинилась на мить...
***
Нiхто не вгамуе той бiль...
© Copyright: Ирина Боговина, 2016
Свидетельство о публикации №116040211630
Свидетельство о публикации №116040211630
Рецензии
http://www.stihi.ru/2016/06/30/4174
Дорогая, спасибо за глубокие, трагические строки! Мой перевод умные люди немного покритиковали, а я сегодня поправила в наиболее слабых по смыслу местах. Посмотри, Ирочка! Обнимаю!!!
Кариатиды Сны 01.07.2016 16:01 • Заявить о нарушении
Дорогая, спасибо за глубокие, трагические строки! Мой перевод умные люди немного покритиковали, а я сегодня поправила в наиболее слабых по смыслу местах. Посмотри, Ирочка! Обнимаю!!!
Кариатиды Сны 01.07.2016 16:01 • Заявить о нарушении