Не можна вже, чуеш, не можна...

            ***

02.12.2009

Не можна вже, чуєш,не можна,
Нам слухати їхню брехню,
Людина із розумом кожна,
Глузує їх бійки й лайню.

Ми гідні такої держави,
Де дбають про наших людей,
Як сталь потечуть людські лави,
Ввірветься терпець із грудей...

Здолаєм тенета ми хитрі,
Бо правда на всіх є одна,
Пліч-о-пліч історії свідки,
Інтриги-це, також, війна.

Тож зробимо вибір ми гідно,
Для нас і для наших дітей,
Зажиєм з Росією мирно,
Сестрі не закриєм дверей.

Бо ж ми хлібосольнії, братці,
І вдача, як дощик,рясна,
Пісенні і любимо танці,
Дівчата в нас, наче весна.

Хай сонце засяє в Вітчизні,
Вже годі у скруті нам жить,
Добробут збудуєм в країні,
Давно ми плекали цю мить.

Хай буде добро всенародне,
І наша безцінна земля,
Приймають брати один-одне,
Щоб Бог нас почув звідтіля.

Всім ролі віднайдуться, хлопці,
Усім-була б чиста рука,
Усміхнена в кожнім віконці,
Як, матір, країна чека...

         ***