Её имя... Юрий Лазирко

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/10/16/96


погожий день
волошками пропах
насобирал дорог
себе в торбину
а имя
так горело на губах
как на морозе
ягоды калины

куда идти
непрошеным словам
коль у отчаяния
нет порога
когда ты в отчужденье
сам на сам
и мир поделен
словно вера в Бога

согреет грусть
раздетых слов сумбур
им так тепло бывает
в лунном свете
и то
что голос
в сердце словно бур
проникнет внутрь
и станет лишним третьим

ему не слышать
ни себя ни птиц
чернильный сплин
глотать и с ним бумагу
пьянящий запах
дорогих духов
в той тесноте…
ступить в ней негде шагу

во сне её
он будет обнимать
без слов
но страстно
в ночь что так бескрыла
с вином вины
пригублена она
да время возвратить
ему не в силах

не сделать шаг домой
навстречу ей
и сердце не согреть
по той причине
что одинок
он
как пчелиный рой
без королевы
в той шальной пучине

и снова день
волошками пропах
насобирал дорог
себе в торбину
а имя
всё горело на губах
как на морозе
ягоды калины


Оригинал:


погідний день
волошкою пропах
і назбирав доріг
собі в торбину
її ім'я
горіло на губах
мов на морозі
китиці калини

куди іти
непрошеним думкам
коли нема
у відчаю порогу
коли з відчуженням
ти сам на сам
і світ поділено
як віру в Бога

зігріє сум
розхристані слова
так тепло їм
у місячному сяйві
і те
що голос
в серці приховав
проникне в стан
він звикне бути зайвим

і вже не чутиме
себе
й птахів
чорнильний сплін
ковтатиме папером
як відчуття п’янке
її духів
у тісноті
кімнатного етеру

він обійматиме її
у снах
безслівно
пристрасно
у ніч безкрилу
з вином вини
пригублена вона
та повернути час
йому несила

не бути кроками
назустріч їй
не гріти серце
в злагоді
і мирі
він
мов бджолиний
вже безхатній рій
без королеви
у шаленім вирі

і знову день
волошкою пропах
і назбирав доріг
собі в торбину
її ім'я
горіло на губах
мов на морозі
китиці калини


Аватар Автора