Ти! намалюй, мир і небо,
Матір - з усмішкой в устах,
Там де ще не бував я,
Тілом, але ж там душа!
Хлопець, стоїть з автоматом,
Дівчина, в серці стріла,
Навіщо?це починати, юність = війна
О, брате мій, скажи
Чи не забули як діди вмирали?
Задумайся, ти хоч на мить
За, що ж вони у 45 стояли,
За те, щоб підніма ножа?
Ми руйнували, нашу спільну долю,
Скажи, для чого ця війна,
Чому ж всім не живеться, в волі
Для чого? солонити Землю,
Для чого?поламати їм життя,
Для чого?створювати жерла,
Із крові, що тече в містах.
О, сходе, не пускай сльозу ти,
І, Україно, ти не плач,
Ми сильні, вистояти зможем,
Бо, Богом, нам не створений, палач!
І не зламати, нашу міцну волю,
Не підірвати, всі надії в майбуття,
Бо в українців, вже не має долі,
Немає брата, і нема отця,
Ми самі створюєм сюжети,
Від них у вас палатимуть серця!
О, Україно, Мати, всі ми з тобою, від початку й до кінця!
Живописец созвездие 2, Украина, Донбасс, укра нськ
© Copyright: Театр Слов, 2016
Свидетельство о публикации №116040101317
Свидетельство о публикации №116040101317
Рецензии