Частина 4. За Десною

СЕМЕН ПАЛІЙ
Історична поема часів Північної війни


Частина четверта.
За Десною.

Води утекло з того часу багато –
Чотири вже роки пройшло із тих пір,
Як гетьман Мазепа звелів упіймати
Й заслать Палія у далекий Сибір.

Уже Левенгаупт програв під Лісною,
Розбитий у жовтні військами Петра,
І Карл на Полісся посунув війною –
Стояли вже шведи на схилах Дніпра...

Зібрав козаків кілька тисяч Мазепа
(Між них опинився і сотник Нагай).
«Ідем за Десну! Бити шведів нам треба,
Звільнять від загарбників рідний наш край!»

Кричать козаки: «Ми до битви готові!» –
Прямі й простодушні, не знали вони
Про те, що Мазепа із Карлом у змові,
І всі перейшли на той берег Десни.

Мазепа зібрав козаків і старшИну:
«Мені треба вам щось важливе сказать!
Нарешті прийшла вирішальна хвилина,
На захист Вітчизни потрібно нам встать!

Вернемо свободу ми нашій державі,
Доволі вже слухать російських царів!
Нам шведи поможуть в великій цій справі,
Ми разом із ними поб’єм москалів!»

Від жаху на лоба подерлися очі,
І гнів спалахнув на лиці в Нагая:
«Та що це він верзе! Я й слухать не хочу,
Як бреше ця хитра й лукава змія!

Ще вчора казав нам, щоб шведів ми били,
І що Україні Росія - сестра!
А зараз Мазепу немов підмінили,
Він нас закликає покинуть Петра!

У зраді колись Палія звинуватив,
А зараз цареві він зраджує сам.
Невинну людину в Сибір запровадив.
Мазепиним вірить не можна словам!

До шведів ніколи в житті не пристану!
Нічого від Карла не жди, окрім зла.
Мазепі-Іуді служити не стану,
Втечу я з гадючого цього кубла!»

Як тільки на землю став вечір спадати,
За пояса ноги закинув Максим,
Із ним козаків дременуло багато,
І табір Мазепи став майже пустим…

читати далі: Частина п'ята. Царський указ:
http://www.stihi.ru/2016/04/10/10657