Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2016/03/29/4070
Кричить душа моя і плаче,
Бо не зігріє всіх і вся,
Свавілля, горе вона бачить,
Що ще мені лишилося?
Молитись Богу? Я молюся,
Прошу простити всім гріхи,
Хоча не винний по-винюся,
Щоб окропив людські шляхи.
Послав на землю розуміння,
Як його мало по між нас,
Жінкам набратися терпіння,
Сердешні тужать увесь час...
Тяжка, терниста їхня доля,
Колись царівнами були,
Як би ж була тут моя воля,
То навкруги сади б цвіли.
Корону кожній би панянці,
Відсипав Щастя цілий жбан,
Печалі трохи, десь по чарці,
Зате кохання - океан!
П.В.М. 1.04.2016г.
Кричить душа моя плаче...
© Copyright: Владимир Прохода, 2016
Свидетельство о публикации №116040110635
Свидетельство о публикации №116040110635
Рецензии