Лина Костенко. Доля

Наснился мне странный-престранный базар:
под небом да в чистом поле,
для разных людей,
одиноких и пар,
продавались разные доли.

Одни из них - царевнам под стать,
другие - беднее Миньоны.
Кто покупал копеек за пять,
а кто - и за миллионы.

Кто-то счастьем своим платил,
кто-то - честью и прочим...
Кто-то - золотом золотым.
А кто-то -  сомнительным очень.

Доли-ворожки, чтоб было верней,
к ним, покупателям, льнули.
Доли себя предлагали мне.
И только одна отвернулась.

А может, и есть это доля моя? -
душой позвала её очи...
 - Ты всё равно не возьмёшь меня, -
сказала она, - не захочешь.

 - А может, возьму?
 - Говорю не маня, -
сказала она сурово. -
Жизнью нужно платить за меня.
А я принесу тебе горе.

 - Так кто ж ты такая?
Скажи не тая.
Достойна ль такой ты платы?
 - Поэзия - это сестра моя.
А правда - родная матерь.

И я её приняла как закон.
И диво великое сталось:
кончилась ночь, и кончился сон,
а с долей мы вместе остались.

Я выбрала долю - дала обет.
И что со мною ни станется,
у меня никаких претензий нет
к доле - моей избраннице.

                ***
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні долі.

Одні були царівен не гірш,
а другі - як бідні Міньони.
Хто купляв собі долю за гріш.
А хто - і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто -  золотом золотим.
А дехто - вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі...
 - Ти, все одно, не візьмеш мене, -
сказала вона неохоче.

 - А може аізьму?
 - Ти собі затям, -
сказала вона суворо, -
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

 - То хто ж ти така?
Як твоє ім"я?
Чи варта такої плати?
 - Поезія - рідна сестра моя.
А правда людська - наша мати.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А доля мені зосталась.

Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться, -
у мене жодних претензій нема
до долі - моєї обраниці.