Пiдлота i голота

Ходив до неї молодим
Аж поки не женився,
Тепер як став уже старим
Самотнім опинився.

Хороші люди рано йдуть
З життя, так кажуть люди,
А підлі все живуть й живуть,
Чому так має бути?

Й підлота множиться завжди,
Весь світ заполоняє,
Скрізь гори лиха і біди,
Тож добрий люд страждає.

О, милий Боже, забери
На суд усю підлоту,
А також диво сотвори,
Врятуй усю голоту.

Від смерті з голоду й біди,
Вони нещасні люди,
Лишають розпачу сліди,
Та так не мусить бути

Вони останнє віддають
Щоб  вижив їх товариш,
Такі голодні й так живуть
Й теж люди, не примари.
29.03.16.


Рецензии