Лисиця - будiвниця

      байка

Якось в одному
      ближньоиу ліску
Була потреба збудувати
      міст через ріку.
На зборах звірів,
      як годиться,
Взяв слово Лев,
      потім Лисиця.
- Міст будувати буду я,
   бо це ж професія моя.
Давно я вже курей
             не стережу,
А вірно Левові служу.
Так що, дозвольте,
      я без зайвих слів,
Прийму на цю роботу
       двох Волів.
А Лев це слухав
               і мовчав,
А потім у Лисиці запитав:
- А як тепер
       будуються містки,
Вподовж, чи поперек ріки?
- Ну. звісно, що вподовж,
     навіщо мілочиться?!
В момент відповіла
         розумная Лисиця.
Міст поперек ріки - старе,
Хай інших заздрість забере.
Буде цей міст краса
             лісів і сел...
І в такт Лисиці,
      головою закивав Осел.
Лисиця з вдачею була,
       сакзала - зав'язала!
Волів у воза запрягла
    і до болота їх погнала.
Бобри там лісу напиляли
Й на воза все це поскладали.
Аж тут до воза
        наша Лиска підійшла,
Й усілась верхи на Вола.
   Взяла батіг, та тільки
  -цвьох, та цвьох,
По спинах лупить їх обох.
Один з Волів Лисицю запитав: -
- Як керувати будеш нами?
Та ти ж не знаєш,
       ані-цоб, ані- цобе!
Лисиця крикнула: -
         Та що це з вами,
Що за Воли? І щоб
         ви, видохли були!
Ледачі, працювати не хотять,
  та тільки дурно хліб їдять!
Волів вмить
          наказала розпрягти,
А воза ж треба
       все-таки,комусь тягти.
Лисиця глянула в лісок,
Баче, пасеться
             там молоднячок.
Дали себе Телята запрягти,
  та воза не хотять тягти,
Бо, молодим нема охоти.
Й зостався віз біля болота.
        * * *
Лисицям я таким даю пораду,
Це для життя їм не завадить:
- Якщо когось там запрягла,
То не сідай верхом, не репетуй
     і не гони бігом.
Воно ж і Віл, хоч і скотина,
  а любить тепле слово так,
        як і людина!

    30.03.2016р. 08:30.