Пойду года свои искать... Из Л. Юферовой

ЛЮДМИЛА  ЮФЕРОВА
Пiду шукать cвоi лiта
(http://www.stihi.ru/2016/03/30/6987)
------------------------------------------

Бурлять думки в тісному неводі,
До серця тягнеться рука…
Літа втекли, як дикі лебеді,
А пам’ять їх іще гука.

Що їх шукать на небозводові,
Коли стихає шерех крил?
Я усміхаюсь хмароходові,
Тремчу рожевістю вітрил.

Життя, як вітер, колобродиться
В гінкому вирові подій.
Невже колись-то розпогодиться
В примхливій осені моїй?

Коли стомлюсь на стежці обраній,
І Бог про вік мій не спита…
Піду в світи за сині обрії,
Піду шукать свої літа…

********************************************


Трепещут мысли в тесном неводе,
Рука на сердце ляжет... Вот.
Года уплыли, словно лебеди,
А память их ещё зовёт .

Зачем искать на небосводе их,
Когда стихает шорох крыл?
Я радуюсь туч хороводам и...
Дрожу от розовых ветрил.

И жизнь, как ветер, колобродит всё
В водовороте быстрых дней.
А вдруг когда-то распогодится
В капризной осени моей?

Устану коль в дороге длинной я
(Кому б про возраст мой сказать?),
Пойду за горизонты синие,
Пойду года свои искать...