Ти - Місяць. Ти - сипучий риголіт,
Безводний і задушливий. Змертвілий.
Ти так далеко... Мій слабкий зеніт
Ніколи не відчує твого тіла,
Ніколи не торкнеться твого світу.
І рани-кратери так боляче холодні...
Залишишся понівечений, вмитий
Дощем із астероїдів безодні.
Ти так далеко... Я з твого проміння
Нитки зроблю і в срібному пилу
Зірок скупаю. Сплету павутиння,
На шию, мов намисто, одягну.
Солоні сльози - цинкові перлини,
Не душіть, не вбивайте, не треба.
Крізь світи, крізь сітки, павутини -
Ти мій. Я так хочу до тебе...
Ти - Мiсяць. Павутинка
© Copyright: Зелёнка Симпл, 2016
Свидетельство о публикации №116033010127
Свидетельство о публикации №116033010127
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.