Дружили юнаки

Дружили юнаки
Як справжні козаки,
Це Отченаш Роман
Й Непийвода Іван.

Не лаялись вони
До цеї аж весни,
Зустріли як тоді
Ці очі голубі,

Дівчиноньку красу,
Русявую косу,
Знайомство відбулось,
Багато слів знайшлось.

Закохані у мить
Вже прийнялись ділить
Кохає хто її,
Ці  очі голубі.

Їх сварка розвела
І дружба геть пішла,
Кохання з юнаків
Зробило ворогів.

Та дівчина краса
Пропала мов роса
Й залишились вони
Самі серед весни.

Без дружнього плеча
Їм боляче, хоча
Зустрілись на війні
Ці друзі в тяжкі дні.

Там побратими всі,
Герої молодці
І наші юнаки
Як справжні козаки

Теж побраталися
І присягалися
Вже не сваритися,
За край свій битися

Там хвалять вже обох
Підтримує їх Бог
Забулася дівчИна.
Всіх розбратів причина
28.03.16.


Рецензии