Найдорожчі запізнілі квіти,
Осінь подарує і мені.
Як коротшає з роками літо!
Жовкнуть листя і календарі.
Хай веселка і життю пасує
На межі та схрещенні доріг.
Парк старий тихенько засумує,
Защемить у грУдях – тане вік.
Як душа – зів*ялим і понурим
І пустельним став роскішний сад.
Та лише малий букет не журить,
Я терпкИй згадаю аромат.
Сяйною мозаїкою стануть
Хай у ясних прОменях зорі
Запізнілі квіти, ще не в*януть.
Час, ми скажем разом: – Не жури!
Осінь дарувала знову квітень –
Нам на двох написана глава.
Найдорожчі запізнілі квіти -
Як у вірш заплетені слова.
12.03.2016
Мой перевод моего стих-я «Запоздалые цветы»
2-я книга «Зарифмованные эмоции» стр.30
НаЙдОрОжчi запiзнiлi квiти...
© Copyright: Светлана Пузина, 2016
Свидетельство о публикации №116032911737
Свидетельство о публикации №116032911737
Рецензии
ЕЛЕНОЧКА, ОЧЕНЬ БЛАГОДАРНА ТЕБЕ!!! Я УЖЕ НЕСКОЛЬКО СВОИХ СТИХОТВОРЕНИЙ ПЕРЕВЕЛА НА УКРАИНСКИЙ. ЖЕЛАЮ ТЕПЛА, ДОБРА, ТВОРЧЕСКОЙ УДАЧИ!
Светлана Пузина 09.04.2016 20:16 Заявить о нарушении
Светлана Пузина 09.04.2016 20:16 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.