I знов зима була сумна
дощі суцільні і тумани.
Стою біля вікна,
дивлюсь на мокрі плями,
які струмочками по склу
стікають вниз.
Давно набридла ця зимова мелодрама,
наскучила незмінна акварель - "розмита кава"
і цей дерев печальний непривабливий стриптиз.
Чолом торкаюсь скла
і закриваю очі.
В думках - весна.
Ще кілька днів, ще лише кілька ночей
і назавжди десь дінеться ось ця важка зима.
У мріях вже накидані ескізи,
думками запаковую валізи,
бо знаю, що поїду назавжди
шукать собі якісь нові світи,
бо вже мені в нове життя надано візи,
бо вже пора прокинутись мені
від в'язкої цієї дрімоти,
бо я давно готова до релізу,
бо зроблено вже крок, бо мушу далі йти.
Свидетельство о публикации №116032802925
и к Новой жизни всё увереней шаги!
Всего Хорошего Вам!
Александр Ильин-Медведев 17.05.2018 15:52 Заявить о нарушении