Бабуля полола цибулю
Й протитанкову міну знайшла.
З ранку вона встала з люлі
І до білого дому її віднесла.
Тихенько на поріг положила
Накрила зверху ганчіркою.
Щоб морда чиясь наступила
І буде сьогодні вечірка...
Не стане сьогодні Кличка ?!
Чи Ляшка сьогодні не стане ?
Та попью я тоді молочка
Коли бум той веселий настане...
А бо Тягнибок вийде палити
Щоб боки свої не тягнути
Він на міну спеціально наступить
Щоб у війні себе не клянути.
Яценюку хай руки відніме
Щоб не зміг рахувати банкноти
Бо в нього вже ноги німіють
Не зачиняються в кишенях ворота.
Порошенко нехай спіткнеться
І вистрибне у нього з карману
Фабрика цукерок "Рошена"
Щоб знав як людей він обманув.
А ще за престолом так гордо
Сивіла Турчінова морда
Як побачив бабусину міну
Й забув як грабувати країну.
Оце вона їх налякала
Що Юлька косу продрімала
А Яник в Росію замився
Та батоном золотим удавився...
Березень 2016
Свидетельство о публикации №116032811006
Я Вас узнала!
Прочитала несколько Ваших стихотворений!
Полностью с Вами солидарна!
Огромное спасибо за правду!
У меня в детстве вместо игрушек были неразорвавшиеся снаряды со времен ВОВ, много их на полях оставалось после кровопролитных боев с фашистами.
Наше счастье, что мы, девочки, не догадались их в костер положить, а мальчишек в тот момент рядом не было, они бы точно догадались!
А сейчас почему у наших детей и внуков такие же игрушки?
Сколько горя, крови, взрывов, смертей и слез!
Так хочется мира и тишины...
Храни Вас Бог, Павел!
С уважением
Любовь Соломаха 31.10.2017 14:28 Заявить о нарушении
Надежда Еременко 27.03.2018 18:13 Заявить о нарушении