Душа болить, не можу все збагнути,
В уяві Ти зі мною, Ти – живий!
Минуло сорок днів, як бути?
Мій стан мінливий і такий страшний.
В житті я радості тепер не маю,
Густий туман мою дорогу застелив.
Я сліз своїх перед Тобою не ховаю,
Мене, неначе ворог лютий підстрелив.
Ти обіцяв мене не залишати,
Я завжди вірила Твоїм словам.
Тепер, нема кому мене втішати,
Я віддаюся Богу й молитвам.
Серденько на шматки моє роздерте,
Не дав нам Бог останній шанс.
Розгладила волосся шовковисте,
Смерть зупинила Твій життєвий час.
Сумним приходить ранок у обійстя,
На стіл не ставиться смачний обід.
Я наче підійшла до перехрестя,
Й не можу визначити свій подальший хід.
Минуло сорок днiв, як бути?
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2016
Свидетельство о публикации №116032810587
Свидетельство о публикации №116032810587
Рецензии
Дуже зворушливий вірш, просльозилася. Дякую.
Елизавета Бащева 28.03.2016 21:41 • Заявить о нарушении
Елизавета Бащева 28.03.2016 21:41 • Заявить о нарушении